− Любку, ти мене кохаєш?
− Ой кохаю, мила!
− Повтори! − Кохаю дуже!
− Боже, в мене крила
Вже ростуть!.. Кохаєш, правда?
− Та сказав же щойно…
− Ще скажи! Відмовить жінці,
То є непристойно!
− Ну, кохаю… − Ох!.. А знаєш,
Мріяла я сильно,
Щоби в Індію гайнути,
В подорож весільну
Нам з тобою… Як, чи згоден?
− В Індію? Ну добре…
− Там слони, раджі та тигри,
Тадж-Махал і кобри…
Там екзотика повсюдно,
Йоги невсипущі…
Там мене кохати станеш,
Любку, ти ще дужче!
Правда, правда? Ну зізнайся!
− Як Шер-Хан Багіру!
− Там дівчатам на весіллі
(Так велить їм віра)
Мітку фарбою на лобі
Роблять пензлем з вати.
Як я хочу, щоб таке
Й мені намалював ти!
− Намалюю… М-м-м… до речі,
Десь читав листівку:
Женихові там дарують
Снайперську гвинтівку!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339393
Рубрика: Гумореска
дата надходження 23.05.2012
автор: Олексій Ганзенко