Уявити так просто,що дощ торнувся твоєї щоки.
Я поцілунком його,сонцем витру якщо мені дозволиш ти.
А вуста калинові,спраглі я сама зрошу своїми.
Заплющ,мій рідний,очі і пізнай всі мої глибини.
Я візьму з небосхилу зорі,і розмішаю їх з росою.
Нехай я для тебе-лиш крапля,але ти для мене-як море.
Відламаю шматочок неба і зроблю смачний пиріг.
Принесу тобі в чашці веселку і додам замість цукру сміх.
Вип"ємо разом трохи.Сядемо десь на вікні.
Звісимо ноги з дев"ятого поверху.Заспіваємо пісні.
Обіймеш мене за плечі.Веселку в чашку доллєш.
Закохаєш мене ще дужче,і з розуму ніжно зведеш.
А я візьму твою руку,переплету свої пальці з твоїми.
Зустрінемо разом сонечко на дахах з божевільними мріями?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339450
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.05.2012
автор: Діана Климчук