Мовчить душа, не пишуться вірші...
У неї знову смуток зазирає,
Немов думки порожнії читає,
Співає в мовчазній моїй душі.
І знову серце морок полонить,
Він, як завжди, приходить із мовчанням,
Лише тяжке він вирива зітхання...
Вбиває кожну світлу, добру мить...
Мовчить душа... Що ж ти мовчиш? Молись!
Нічим бо іншим серце не зігріти.
Не залишайся мороком повита,
Хай зараз геть іде, а не колись...
Молись, кричи до Бога в каятті,
І Він почує, завіта до тебе,
Очистить, висвітлить як небо...
І стануть думки ясні і прості.
6.02.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339480
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.05.2012
автор: Андрій Нєстєров