Українець

Він  на  березі  Вкраїни
став  мов  скеля  непорушно,
як  малесенька  дитина
він  простий  і  простодушний,
трошечки  простакуватий,
аж  занадто  толерантний,  
то  буває  дуркуватий,
а  то  чемний  і  галантний,
до  любого  діла  вдатний,
роботящі  руки  має,
ще  й  працює  «за  безплатно»,
в  грунт  корінням  проростає,
то  співа’    несамовито,
а  то  охає    з  плачами,
воріженьками  побитий,
розіп’ятий  родичами.
Вбить  його  ніхто  не  в  силі.
(Правда  обтирають  ноги!)
Та  Історії  всі  хвилі  
розбиваються  об  нього.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339501
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.05.2012
автор: Віктор Ох