Душа - ріка, кипуча, чи глибока
і в той же час, не може бути нею.
Та різні, все ж, вливаються притоки -
Змішали воду, вкотре, із землею.
Сумні думки і спогади, що в серці
В її потоці прагнеш потопити.
Але журба в очах твоїх-озерцях,
Не сховані рядки душі відкриті.
Відвертих слів давно уже немає -
Понесла їх буденна течія.
Душа - ріка, та нею не буває -
Якби була - в твоїй, втонув і я.
травень, 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339532
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2012
автор: Андрій Гагін