Вітер стрімкий і мережкою трави -
Швидко повіяв, прискорив мов час.
Коси-верхівки журливо хитали -
Краю немає невпинності транс.
Дивна картина в прискоренім фільмі?
Ні, це лиш вітер, летить мов життя.
Сцени природи, вони всі не вільні -
Також без реверсу, і вороття.
Навіть коли повертається вітер -
Трави похиляться в інший, лиш, бік.
Є якась міра із поступу в світі -
Він же не знає, що в них тече сік.
22.05.2012, поле Н-1-6
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339533
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2012
автор: Андрій Гагін