Між нами і світом зачинені настіж вікна
Заш[т]орені ніччю гіркою-гіркою на смак.
Нас двоє в кімнаті, і зустрічі нашій йде лік на
Години чи дні? Не відаю і сама.
Ти поруч...ти стався раптово, мов струмом у серце,
Світ мій здригнувся від подиву і застиг.
Нас двоє, і ливень на двОрі вистукує скерцо,
А мені так самотньо/страшно до німоти.
На стелі блукають тіні загублені нами
Не знАйдуть притулку у відчаї, та дарма...
Нас двоє, а в мене всередині дикі злами,
Ти ніби зі мною, і ніби тебе нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339566
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2012
автор: Вікторія Карпенко