Я щодня по лезу тонкому іду,
Гостре лезо - наче зняте з гільйотини.
Кожен день іду по гострому краю,
Й лезо це я прагну завжди загострити.
Ти живеш в краях де я вже не живу,
Серце моє б'ється швидше вечорами.
Як тебе тендітну, милу обійму,
Й поцілую тихо ніжними вустами.
Я щодня шкодую за свою любов,
Що тобі я був не здатний дарувати,
А в середині десь там горить вогонь,
Я не хочу все це знову забувати.
Я малюю в небі сонце й лиш тебе!
Це усе мені тепер лише потрібно,
Я пишу вірші - це радість додає,
І любити в них тебе я буду вічно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339593
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2012
автор: Швабчук (Schwabchuk)