Славетний геній,
душа народу,
Твоє учення
Не кане зроду.
Твої нащадки,
Вкраїни діти,
Безцінний спадок
Нестимуть світом.
Нестимуть слово –
Потужну зброю,
У бій щоб мову
Узять з собою.
І словом гострим
Завзято битись,
Щоб потім просто
Життю відкритись.
Дивись, Тарасе,
Які настали
Часи зловісні!.. –
Щоб ми повстали
І йшли до волі,
Й життя любили,
Не гнулись долі
Від вітру сили.
Щоб ми не лячно,
Кобзарю милий,
Вклонялись вдячно
Твоїй могилі.
Щоб наші діти
Отут зростали!
Скитань щоб біди
Вовік не знали!
Щоб Україна
Була навіки…
Здійми, Кобзарю,
Свої повіки!
В часи буремні
Дивись, Тарасе,
На нашу землю –
Вона прекрасна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339765
Рубрика: Присвячення
дата надходження 25.05.2012
автор: Олеся Василець