Очі випалюють душу,
Погляд висушує сльози.
Боюсь, а признатися мушу,
Вистуджують серце морози.
Розпач накочує хвилі,
Вкутує душу тривога.
Різниця років не в силі,
Взяти кохання в облогу.
Очі твої – жаринки,
Темніші осінньої ночі.
Сміху в очах іскринки,
В обійми піймати хочу.
Ніжні, податливі губи,
Повні спокуси і трунку
Дотик їх душу погубить,
Спасіння нема, порятунку.
Душа, як розбурхане море,
До горла клубок підступає.
Ти радість моя і горе,
Кохання без сліз не буває.
14.11.2008р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339827
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2012
автор: Мирослав Вересюк