Ти пішов…Сказав, що перспективи немає, що у нас немає майбутнього. Ти не думав, що так буде, але, все обдумавши ,прийняв рішення…Ти не хочеш робити мені боляче, тому просиш все зрозуміти і прийняти так як є…Ти сказав, що я знайду собі ще в сто разів кращого, з яким мені буде добре…Ти прийняв рішення за нас обох, і я вже нічого не можу змінити…Ми не можемо залишитися друзями, бо це буде занадто важко для нас двох, краще просто не бачитися. Краще все забути і вдати, ніби нічого не було…А час, він лікує…Ти все говорив, говорив, а я не могола слухати, і не могла говорити, бо сльози душили. Я хотіла щось сказати, хотіла накричати на тебе, вдарити міцно-міцно , щоб ти зрозумів, як мені боляче…А ти посміхнувся і сказав :” Не плач, все в тебе буде добре…”…і …пішов …назавжди…А я залишилася сама: порожня, розбита, розтоптана, понівечена, ніби стара лялька , якою набридло гратися; ніби квітка яку зірвали, понюхали і викинули, а після цього ще й потопталися по ній.
Минали дні, тижні, життя тривало…для когось, та не для мене. Я не жила, я існувала. Я не дихала, я пропускала повітря через легені…я жила минулим, нами, тобою. Я починала божеволіти…ти був у кожному зустрічному, твій голос …я його чула, точно чула… у своїй голові.
А одного разу я побачила тебе…ти був не сам. Ви трималися за руки і ти їй посміхався так щиро, так гарно, як колись мені…О Боже…я ледь не вибухнула …хотіла підійти , та не могла зрушити з місця, ніби мене зацементували. Я постояла, подивилася на вас і пішла, вийшла на восьмий поверх…і … полетіла…Було так добре, зовсім не страшно, я уявляла, що лечу до тебе…Та тебе там не було, там було боляче і твердо…
Я розплющила очі. То це був лише сон?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339939
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.05.2012
автор: Катя Фея