Травневий вечір,вкравши душу,
Побіг за місяцем і мушу
До завтра знов його чекати
Та у віконце виглядати.
Неначе птаха я попалась
В його сітки,відчувши жалість,
Що сумно так життя проходить...
Куди ж він душу мою водить?
Не залиши напризволяще,
Вона піде шукати щастя
Мене оставивши навіки
Туди,де є бурхливі ріки,
Туди,де холоду немає
Та,бідолаха,заблукає
І не повернеться,не схоче,
Верни ж з світанком,після ночі.
26,05,2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340079
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.05.2012
автор: Руслана Сапронова