Сьогодні все розписано до відчаю.
Крізь пальці сочиться четвертий вимір.
Усі дороги сходяться у Римі.
А ми рахуєм зорі - згідно звичаю.
Труїти сни паруючою кавою,
Міняти час на мрії та вино -
Коли нудьга погрожує розправою,
Уже стає, по суті, все одно,
І та безсила, чорно-біла лірика,
Останній сховок почорнілих душ,
Здіймає револьвер та - ані руш! -
Вигадує сюжет для панегірика...
Чому богиню кинуто до камери?
Чому вузлом зав"язано рукав??
Були у музи засерйозні наміри.
Світ не чекав на неї, не чекав...
2011.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340101
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.05.2012
автор: Luna Ravenheart