Раптово руку стиснув стрічний, невідомий.
«Двадцята» п,ятниці, ще крок і був би - вдома.
«Не впізнаєте? Вас я бачив по...по «ТЕТу»,
І збірку Вашу - рік читаю в туалеті...»
Знайомно пальці тис рукою ошалілою,
Напевно, чистою завжди, а тут – спітнілою...
Напевне, митою звичайно, ниньки ж – мокрою,
Із чавуна - такою хапкою колодную,
Такою ввімкненною в струм тискомашиною,
Природньо - ввічливою , це – тепер нестримною…
...На мить я вмер. Тоді – ожив: «Не – я, отой, отой - поет!»
І показав на випадкового, що сперсь на парапет...
P.S. Із сучасних продовжень біблейских зрадництв)
27.05.12 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340148
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 27.05.2012
автор: Юхниця Євген