Галактику розділю на частини,
Щоб в них знайти лише свою одну,
І Всесвіту німі беззвучні тіні
Розійдуться, коли вперед піду
Молочним шляхом до своєї згуби,
Яку без страху і із гідністю кохав,
Її тепер нема...І Діва приголубить,
І Полідевк прошепче: «Я ж казав...»
І я не зляканий Фобоса ролями,
З Венерою піду в подальшу путь,
Бо вірую...І вже не перестану,
І вже не збить мене й не повернуть...
Ось так я з Еос все вдивляюсь в небеса,
Коли тебе чекаю щогодини,
Роки ідуть – і вже прийшла весна...
Чи прийдеш ти? Бо смуток в двері стукає віднині...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340184
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2012
автор: Мирослав Гончарук-Хомин