Знов набігає осінь дощова,
Пожовкле листя падає під ноги.
Кудись тікають сказані слова,
Розходимось, неначе дві дороги.
Скінчилось тепле літо на душі
Тепер там лиш холодний вітер.
Сумними будуть всі мої вірші,
Бо сльози змили так багато літер.
Не сяють більше посмішки в обличчях
Їх змив той мокрий, непотрібний дощ.
Зосталися на різних ми узбіччях,
Замало поділили собі площ.
В минулому лишились поцілунки,
Веселі дні й нездійснені надії.
Усюди тільки темні візерунки,
А ми лишаємось чужії.
Не буде більше “ні про що” розмов
І сміху в трубці телефонній.
Звільнилися від рамок і умов,
Я став для тебе тільки посторонній. (с)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340186
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 27.05.2012
автор: Бойчук Ігор