Що більш могил,- то менше товариства.
Не забирай його так швидко, доле,
Не сироти, не залишай мені
Одні лиш краєвиди в Україні.
Іван Потьомкін *** http://maysterni.com/publication.php?id=78130
Роки рахуєш кількістю могил,
Багато їх уже чекають в гості...
Усі колись ми будемо лиш пил,
Коли через віки зотліють кості.
Я розумію це, та важко, все ж,
Сприймати поступ Смерті, як належне.
Допоки ти своїх не бачиш меж,
Життя твоє безкрає і безмежне.
2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340194
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2012
автор: Патара