Зівяла краса

Де    ж    та    краса,  якою  ти  хвалилась?
Бліді    уста,  спотворене    лице…
-Роки    безжальні,-часто    говорила,
А    думала    мине    тебе    оце.

Перетворила    серце    на    льодину,
Зло    поселила    замість    доброти.
Ще    пів    життя  -  а    ти    вже    не    людина!
Ще    лиш    весна  -  а    осінь,  осінь    ти…
                         18.05.2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340251
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.05.2012
автор: тарпик