Мелодія на вірш автора Валентина Бута :: ОСІНЬ

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=UtCBjpXg8VM[/youtube]
-------------------
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3o_yPslNIKk[/youtube]

Осінь  знову  вдяга  клени  в  шати  із  щирого  золота
І  прощальний  свій  клич  відсурмили  уже  журавлі,
І  колючі  вітри,  мов  роки  в  спину  дихають  холодом,
І  ранкові  тумани,  мов  привиди  наших  жалів.

   Все  мина,  все  мина  –    час,  надії  і  мрії  невтілені,
   Все  мина,  все  мина  і  на  скроні,  мов  сніг,  сивина.
   Все  мина,  все  мина...  О,  лелеки-роки  –  як  летять  вони!
   Все  мина,  все  мина,  але  то  вже  не  наша  вина...


–  Отже,  осінь  і  що  ж?
–  Осінь  час  на  примирення  з  холодом,
Крок  назустріч  зими,  час  на  роздуми,  згадки  і  сни.
–  Час  на  сни?  Але  ж  кличе  ще  мрія,  плекана  замолоду
Й  сонце  світить  для  нас  в  королівстві  моєї  весни.

   Все  мина,  все  мина  –    час,  надії  і  мрії  невтілені,
   Все  мина,  все  мина  і  на  скроні,  мов  сніг,  сивина.
   Все  мина,  все  мина...  О,  лелеки-роки  як  летять  вони!
   Все  мина,  все  мина,  але  то  вже  не  наша  вина...


О,  бентежна  душе,  ти  ще  повна  жадобою  вольності
І  кохання  п’янить  наче  в  юності  й  збурює  кров,
І  сприймаєш  життя  наче  дар  у  його  неповторності
Й  цю  солодку  стократ,  бо  останню,  останню  любов...

   Все  мина,  все  мина  –    час,  надії  і  мрії  невтілені,
   Все  мина,  все  мина  і  на  скронях  моїх  сивина.
   Все  мина,  все  мина,  та  коли  ми  коханням  окрилені,
   То  буяє  у  серці  прекрасна  і  юна  весна...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340270
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2012
автор: Віктор Ох