[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=UtCBjpXg8VM[/youtube]
-------------------
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3o_yPslNIKk[/youtube]
Осінь знову вдяга клени в шати із щирого золота
І прощальний свій клич відсурмили уже журавлі,
І колючі вітри, мов роки в спину дихають холодом,
І ранкові тумани, мов привиди наших жалів.
Все мина, все мина – час, надії і мрії невтілені,
Все мина, все мина і на скроні, мов сніг, сивина.
Все мина, все мина... О, лелеки-роки – як летять вони!
Все мина, все мина, але то вже не наша вина...
– Отже, осінь і що ж?
– Осінь час на примирення з холодом,
Крок назустріч зими, час на роздуми, згадки і сни.
– Час на сни? Але ж кличе ще мрія, плекана замолоду
Й сонце світить для нас в королівстві моєї весни.
Все мина, все мина – час, надії і мрії невтілені,
Все мина, все мина і на скроні, мов сніг, сивина.
Все мина, все мина... О, лелеки-роки як летять вони!
Все мина, все мина, але то вже не наша вина...
О, бентежна душе, ти ще повна жадобою вольності
І кохання п’янить наче в юності й збурює кров,
І сприймаєш життя наче дар у його неповторності
Й цю солодку стократ, бо останню, останню любов...
Все мина, все мина – час, надії і мрії невтілені,
Все мина, все мина і на скронях моїх сивина.
Все мина, все мина, та коли ми коханням окрилені,
То буяє у серці прекрасна і юна весна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340270
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2012
автор: Віктор Ох