Очима й розумом чужим
Навколий світ дзеркалить.
Німую – я не з ним.
Загруз у ньому злим:
Не визнаю підвалин
Очима й розумом чужим.
Я третім оком бачу світ –
Який же я відсталий?
Пектись, за чий живіт?
Кепкує «Заповіт»:
«Повстали й поховали»?..
Я третім оком бачу світ.
Як мохом, в брехні обросли:
Все чорне світить білим.
Мов разом не зросли
Від першої весни…
І як би не хотіли,
Як мохом, в брехні обросли.
Очима й розумом чужим
Навколий світ дзеркалить.
Як мохом в брехні обросли:
Все чорне світить білим.
Я третім оком бачу світ –
Який же я відсталий?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340328
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2012
автор: Михайло Нізовцов