Приходить один, кличе другого...
Такі – одне одного бачать...
Лікарні – із мікронапругами:
"П,ють хворі! й горілку і чачу", -
Зізнався медбратик бурчачий.
...Лякає їх лікар, що виселить,
Родина очима прохає.
Один, із пропитими рисами:
"...Що нам вже зосталось?", - питає...
А тут хлопчаки волейбол
Затіяли й хрона – покликали.
А він колись – був чемпіон.
Як став на майданчик – що віхола!!!!
Хтось вчасно мугикнув: "тренуй!.."
...Скотились три роки, як м,ячик.
Їх секція – краща в Криму!
І тренер пасує завдячно:
"Як добре, що хтось - тренувать
Направив мене вчасним словом!"
...Як всохне вода річкова –
Кому з того сенс? Користь? Дрова?
P.S.
Сусідку зустрів - така втішна:
Бо заміж - за Тренера вийшла.)
28/05/2012h/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340343
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 28.05.2012
автор: Юхниця Євген