Лякливий спокій аж до серця підкрадався.
Ти був далеко, десь між зорями і небом!
Та так безтямно і так легко здогадався,
Що жадібно тебе чекала і солодила медом.
Любила... Догорала свіча на підвіконні.
(До біса все, до чорта, ти зовсім не герой!)
Схилялася роса і падала в мої долоні -
Ти відіграв, напевно, свою важливу роль.
Пора тепер прощатись? Ну добре, прощавай.
Іди, зникай, згубися назавжди між людей!
Признаюсь, де був ти, то був у світі рай,
Але тепер не треба... зникай з моїх очей.
Любила... Догорала свіча на підвіконні.
(До біса все, до чорта, ти зовсім не герой!)
І падали й схилялись зірки в мої долоні -
У Всесвіті моєму свою зіграв ти роль...
...свою останню роль...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340380
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2012
автор: Оле Чка