* * *
– Ну як життя?
– Та, плакатись набридло.
Хвалитись нічим.
Хоч казись, хоч вий.
Не доберу, то хто ж насправді бидло?
Проснувсь і думаю,
чи я іще живий?
– Таке ж, таке.
А плакатись не варто.
У кращий час зустрінемось.
Бувай.
– То ж чи побачимося?
Ну у тебе й жарти.
Коли ж то буде?
– Ну тоді – прощай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340425
Рубрика:
дата надходження 28.05.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА