День догорає

День  догорає  останніми  краплями,
Сонце  нарешті  пішло  в  забуття,
Хтось  розбудив  музичними  трелями,
Місто  в  якому  вирує  життя.

Ти  одягнув  окуляри  затемнені.
Щез,  розчинився  у  сірій  пітьмі.
А  руки  у  вузол  сакральний  об’єднані,
А  очі  шукають  придуманий  міф.

Десь  є  –  така  сама  душа  неоперена.
Чекає  на  імпульс  серденько  живе.
Знайде  те  кохання  для  неї  відміряне,
А  поки,  що  просто  у  часі  пливе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340436
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2012
автор: Любов Чернуха