я хочу жити як і ти!..
Сліпий невільник власного безумства.
Мрії закопані у землю назавжди
З них проростуть дерева і дадуть плоди,
Живого соку я із них нап’юся.
Стежки, які ведуть нас в нікуди.
Думки, що заставляють мимоволі усміхнуться.
Ми вмієм цінувати, коли втратим назавжди...
В такі моменти, хочеться проснуться!
Ця дивна музика лунає в мому серці...
Ця дивна музика пронизує до сліз...
Вона є складена із нот, що небеса роздерли.
Із шоколадних, із моїх солодких сліз.
Не вмію бути правильною чи святою,
Не хочу підкорятись правилам чужим.
Сьогодні просто я сумую за тобою!
Таким коханим і колись моїм...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340462
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.05.2012
автор: Хрустік