* * *

Дощі    проливні    зупинилися,
А    після    них    калюжі    залишилися.
Бездонні    очі      у    відзеркаллі,
Та    усмішка    мов    перли    і      коралі.

На    небосхилі    зоря    загоралася,                                                                                                    
Мелодія    сердечних    струн    торкалася,
У    ту  ж    калюжу    місяць    заглядав,
Очам      мрійливим      дорогу    показав.

А    навздогін        хтось    усміхався,
Красою    ночі    самітньо    любовався.
Ішов    закохано,калюж    не    помічав,
Та    спогадом    той    образ    залишав...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340567
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2012
автор: Вразлива