Прости мені за те, що я живу,
Що дихаю та відчувати вмію,
Що морем Долі парусом пливу,
Що думаю, що бачу зорі, мрію…
Прости мені, що в мене серце є
І, що душа давно в Твоїм полоні,
Що ім’я в снах повторюю Твоє
Що в холод не зігрів Твої долоні.
Прости мені , що я Тебе люблю,
Але сказати це, не маю права…
Лиш погляд Твій усміхнений ловлю,
А зрештою, хіба це хитра справа?
Прости мені, що хрест могО життя –
Не причинити болі близьким, рідним
В собі носити ніжні Почуття
І мріяти, що хоч комусь потрібен…
Для мене ЩАСТЯ - знати, що є Ти!
Ділити радість, прикрощі, тривоги…
Якщо лиш зможеш за усе ПРОСТИ…
Прошу у Тебе і в самого Бога!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340597
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2012
автор: Степ