Прости…

Прости  мені  за  те,  що  я  живу,
Що  дихаю  та  відчувати  вмію,
Що  морем  Долі  парусом  пливу,
Що  думаю,  що  бачу  зорі,  мрію…

Прости  мені,  що  в  мене  серце  є
І,  що  душа  давно  в  Твоїм  полоні,
Що  ім’я  в  снах  повторюю  Твоє
Що  в  холод  не  зігрів  Твої  долоні.

Прости  мені  ,  що  я  Тебе  люблю,
Але  сказати  це,  не  маю  права…
Лиш  погляд  Твій  усміхнений  ловлю,
А  зрештою,  хіба  це  хитра  справа?

Прости  мені,  що  хрест  могО  життя  –
Не  причинити  болі  близьким,  рідним
В  собі  носити  ніжні  Почуття
І  мріяти,  що  хоч  комусь  потрібен…

Для  мене  ЩАСТЯ  -  знати,  що  є  Ти!
Ділити  радість,  прикрощі,  тривоги…
Якщо  лиш  зможеш  за  усе  ПРОСТИ…
Прошу  у  Тебе  і  в  самого  Бога!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340597
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2012
автор: Степ