Визначити рівень прозорості друга не важко.
Опускаєш його на обмежений
часовий проміжок у зміїне кодло
і уважно вслухаєшся у сичання за спиною.
Територіум кімнати звужується
зі швидкістю лету метелика,
якого і так нікому ловити.
Вкотре молюсь над питанням:
"Чи варто називати тебе другом,
коли мало хто з нас претендує
на щирість за дякую?"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340670
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.05.2012
автор: ІлюзіЯ