Знають
європейські маси:
українці - папуаси -
тут повії,
хворі СНІДом
і чорнобильські гібриди;
тут расисти і пірати,
що катують демократів;
п'яні комуністи в ряд
убивають цуценят.
Домогосподарки з Праги;
німці,
сповнені відваги;
утрехтські пенсіонери
і пихаті мсьє та сери -
під зомбуючу завію
свято
гніватись воліють;
прагнуть цивілізувати
нас,
жахливих азіатів.
Журналісти їх брехливі,
відчуваючи поживу,
прислужитись раді
звично
людожерам політичним.
Україна -
то не хлів,
що годує хижаків!
Та приймаємо із миром
тих,
хто їде з серцем щирим.
Може,
не було б негоди,
якби
ми самі,
народом,
не клювали
молодецьки
то львів'ян,
то край донецький.
Вийшли б
захистити спільно
честь і гідність України.
Чи повіримо усі
ОеРТе та БіБіСі?
29. 05. 2012.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340767
Рубрика: Сатира
дата надходження 30.05.2012
автор: Ігор Бринцев