Повісивши крила на спинку стільця,
Тихенько зітхнувши: «Втомився…»,
Усміхнений янгол, звичайний з лиця,
Присівши, на руки схилився.
З шухляди він витягне зошит старий
В потерту й розмиту клітинку,
А слідом зелений олівчик малий
Й стару дерев’яну лінійку.
Він потім накреслить таблицю думок,
Згадає усіх, з ким зустрівся,
Змалює цей день: кожен рух, кожен крок,
А зараз він дуже втомився.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341014
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.05.2012
автор: Олена Ольшанська