Тремтячими пальцями
ти набирав мій номер
під дощові краплі
я чула їх, вкотре згадуючи,
наші зустрічі, де ти - трохи стомлений,
де я - трохи сяюча.
Серед днів у сп"янінні,
серед моїх сумнівних перемог,
ти лишився єдиний,
хто ввібрав у себе щось тепле та істинне,
хто торкався саме душі і міг
словами спинити днів будених плин.
Знаєш, всі ці розмови, повідомлення, зустрічі...
Собою ти довів мені одне.
Можна любити так, що взаємність просто неминуча.
Все інше - пройде і мине.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341035
Рубрика: Нарис
дата надходження 31.05.2012
автор: Святка Ностальгія