Ти в коханні клявся щиро пригортав,
Троянди червоні мені дарував,
Я до свого серця ті квіти горнула,
Про те, що колючі я зовсім забула.
Забула про те, що мама говорила,
Сліпа любов буває і зрадлива,
Йшла за тобою стежкою крутою,
Тепер я не маю в серці покою.
Троянди зав`яли колючки лишились,
Люди на мене боком дивились,
Дивились, судили мої кістки мили,
Напевно забули, як колись любили.
Сльози тихенько мама втирала,
Не такого щастя для мене бажала,
За що так зрадив? За що зганьбив?
Сирітку свою за що залишив?
Тепер я доню свою навчаю,
Сліпа любов, я добре це знаю,
Любов сліпа, любов зрадлива,
За що його я полюбила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341060
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2012
автор: Антоніна Грицаюк