Красота душі людини, як її мож описати?
Із думок слова ловити, й на папері друкувати?
Відчуття такі мінливі й часом навіть невловимі,
По шосе безмежні милі, я крокую ними нині.
Я малюю ці портрети, щоб узріти все самому,
Із середини побачити її красу та вроду.
Я не вірю в її фарби, пудри, туші та помадам.
Зовні книга дуже гарна, прочитавши то омана.
І в середині глибоко, щось так світить мені в око-
Це її пусті бажання, або мрії про кохання?
Я у неї закохався, та в коханні не зізнався.
На останній я сторінці вже від неї надірвався.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2012
автор: Швабчук (Schwabchuk)