Евтерпу* щиро прошу я на каву,
І погляд прямо, в очі, в глибину,
Рутинності перейдемо заставу,
І забере турботи пелену.
Вона без слів промовить образ вірша,
Гнучкий думками, мов дівочий стан
Слова займуть прочитану десь нішу,
Де зерна кави й верблюдів караван.
Отак, у залі тільки я і муза,
Нашіптує рядками аромат.
Бува, я співрозмовник, не обуза,
Не викаже вона і компромат.
Ковточками уже спожита кава,
Схрумтів і чорний «Світоч» шоколад,
Я вдячний словесності постави,
Що провела словесний слів парад.
* Евтерпа – давньогрецька муза поезії;
31.05.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341099
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.05.2012
автор: Ярослав Дорожний