Нам до літа лишилось два подихи.
Знову груди наповнені радістю.
Звуки грому, як ядерні вибухи,
Цю весну проводжають з зухвалістю.
Від весни нам повітря залишилось, —
Ніс хвилює ранковими травами.
І роса ще для нас не закінчилась,
Серце більше не світиться ранами.
Нам лишилось один раз заснути,
Щоб прокинутись літньої днини,
Сонця промені літні відчути,
Щоб радіти літнім годинам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341163
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.06.2012
автор: Son of Anarchy