Ну що тобі моя любов,
Мої страждання, біль і сльози?
Від твоїх слів холоне кров
І душу спалюють морози.
Рішила влаштувать життя,
Себе йому несеш у жертву.
Німого болю відчуття,
Калічить, робить душу мертву.
Я божеволію від думки,
Що ти когось теплом зігрієш.
Відповісиш на поцілунки,
Рукою груди не прикриєш.
Чужі ласкати будуть руки,
Торкатись там, де я торкався.
Шматує серце біль розлуки,
За те, що в тебе закохався.
2004
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341201
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2012
автор: Мирослав Вересюк