Вірш по Закарпатськи ІІ: Дядя Алік

Дядя  Алік-ун  електрик,
Розбирається  у  тоці.
Коли  кладе  гвуздь  в  розетку,
То  уд  нього  всі  у  шоці.  

Ун  вже  майже  40  років,
Робить  у  енергозбуті,
Туйки  ун  став  чоловіком,
І  коханим  для  Марусі.

А  Маруся-то  є  жінка,
Айно  була  жона  сильна.
Як  улупить  по  стувбови,
То  кувалду  лиш  уломить.

Дядя  Алік  сяк  боїться,
Коли  у  Марусі  білка.
Ун  тоді  з  хати  тікає,
Тай  у  лісі  ун  блукає.

Чоловік  ун  дуже  тихий,
Інако  не  може  жити.
Ун  не  п'є  дурну  палинку,
Любить  лиш  свою  Марічку.

Поки  ун  сидить  у  лісі,
Коло  хати  пляски  й  пісні.
У  Марусі  білка  нині,
І  два  літра  "Полонини".

Та  у  ранці  коло  хати,
Тихо  і  не  чути  пляски.
Дядя  Алік  на  роботі,
А  Маруся  спить  в  блювоті.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341444
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 02.06.2012
автор: Швабчук (Schwabchuk)