І ми обрізані троянди
без запаху і без очей
без колючок поміж плечей
полишені на автостраді
людськими пальцями невміло
під дощ намокло наше тіло
під шини болю до колін
і ми залишивши по собі
калюжі соку - тої крові
по згину душ по згину днів
ти нас покинув і волів
назад ніколи не вертати
я варта того щоб кричати
як всі обрізані троянди
вмираю на останнім слові
ти вбив мене... спинись доволі
вбивати нас наївних пані
з духами й до колін думками
вдихати з нас солоні дії
і пелюстки зривати з тіла
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341449
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2012
автор: та що пише