Глинянi сни

(низка  неканонічних  танка)

"Самотні  поклики  птаха
 Летять  у  тривожні  сни..."
                           (Теодор  Шторм)

       *        *        *
Блукальці  весни!
Гірські  стежки  заросли
Забудь-травою.
Будемо  йти  навмання
У  хащі  снів  золотих.

       *        *        *
Приснилась  легенда
Про  Гільгамеша.
Глиняні  сни  мої!
У  яких  пластах  землі
Я  знову  блукатиму?

       *        *        *
Білий  пристрій
Наповнений  холодом
Я  оспіваю...
Живе  він  життям
Химерним  і  дивним
В  домі  моєму...

       *        *        *
Ми  шукаємо
Весну  як  сновиди  дня
Серед  холоду.
Хто  покличе  її?
Птах?  Руді  коти?

       *        *        *
Ріка  шепоче.
Залишки  обвуглені
Старого  мосту…
Спаленого.  Іду  в  брід.
Шум  води.  Прохолода.

       *        *        *
Осінь  -  дівчина
Сумно  стинає  коси
Блискучим  серпом
Зими  навіженої...
Певно,  старість  приходить.

         *          *          *
Танці  "вдови".
Як  весело  на  ешофот
Зранку  сходити...
Сонячне  місто  моє
Гамір  юрби  столичної.

         *          *          *
Байдужий  світ!
Навіть  коти  -  і  ті...
Вітер  осінній  -
Тільки  він  друг  єдиний,
Мій  співрозмовник,  слухач...

(Світлина  автора  віршів.  На  світлині  я  сфотографував  свій  сон.  Щоправда  не  цей  і  не  глиняний...)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341504
Рубрика: Рубаї, хоку, танка
дата надходження 03.06.2012
автор: Артур Сіренко