Кажуть, що невістка, то не є родина !?
Для мене ж , як рідна синова дружина.
Навіщо їй болю й кривди завдавати,
сваритись, кричати, злити, ображати
Адже можна в мирі та злагоді жити
й не свою дитину, як дочку, любити.
Добрим словом, ділом їй допомагати,
як треба – тактовно їй щось підказати.
Від щирого серця її приласкати,
відкрити обійми, ще й поцілувати.
Щоб в нашій родині не чулась чужою,
щоб цвіла, як квітка, ранньою весною.
Щоб в житті не знала туги, суму, горя,
щоб була щаслива з моїм сином доля.
Щоб вона « купалась» в турботі та ласці,
щоби дні минали, як у добрій казці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341520
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2012
автор: палагняк