Цей вірш не потрапить до тебе,
хоча присвяти ти мої завжди читаєш.
Цей вірш напишу швидше я для себе,
Хоча вони усі для тебе,й ти це знаєш.
Я так багато хочу написати,
Та як листок беру у руки – забуваю.
Звикла всі рядки по десять раз читати,
А як читаю, фото на столі твоє я маю.
Склянка вина, і ще одина у поміч,
І вже не в силі ручку я тримати.
Для тебе я , як сама краща здобич,
А я не можу , як колись кохати.
Я раз у раз життя своє тобі дарую,
А ти його схопивши в сейф кидаєш.
А я тобі лише добро вінчую,
А ти таких з десяток певно маєш.
І знову повертаюсь до початку,
Цей вірш ніколи ти не прочитаєш.
Його залишу я на згадку,
Про свою вірність, про яку ти добре знаєш!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341605
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2012
автор: Стелла