Весняні квіти. Тепле сонце.
В душі проміння його гріє.
І щастя стукає в віконце.
Ти відчини його. Це ж мрія!
Не бійся, це вже не важливо,
Що буде далі і що є.
Життя дарує тобі крила.
Чого ж ти дивишся? Бери!
Як смішно! Ти уже злякалась.
Тягар землі не пустиш ти.
Невже забула, як із вітром гралась?
Стряхни плечима і... лети.
Так страшно впасти і розбитись,
А тут сидіти вже немає змоги,
Та хто не пережив поразки,
Той не побачить світла перемоги!
26.03.05 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341814
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2012
автор: Мозаїка