Чомусь так вразила могила,
Іще сира, вся у вінках.
Що за людина шлях скінчила,
Розтанувши в імлі, віках?
За нею тужить хтось невтішно.
Вона до когось прийде в сни.
Без неї будуть квітнуть вишні,
Її не пройме шал весни.
Лише душа осиротіла
У зойку тихому замре,
Коли примариться їй мила,
Що в пам`яті, і з нею вмре…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341904
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2012
автор: Копачівна