А повний місяць збуджує уяву…
Що ніч… Свічки… В кімнаті я і ти….
Ти поцілуєш в голову русяву:
«Ну все, бувай. Пора мені іти»…
Та різко повернешся на порозі,
Обіймеш і найдеш мої вуста…
Ти весь гориш… Вже стриматись не в змозі-
Покриєш поцілунками перста…
І буде ніч тривати цілу вічність:
В ній я і ти… І місяць уповнІ…
Мабуть в його промінні є магічність,
Коли таке намарилось мені…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341924
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.06.2012
автор: Олена Іськова-Миклащук