Любов ми образили…

Так  важко  без  тебе  одній,
В  очах  ледь  сльоза  забриніла.
У  темряві  ночі  сумні
Слова  на  устах  заніміли…

І  кров  кипляча  застигла,
Сповільнилось  серцебиття.
Тобі  сказати  не  встигла,
Не  бачу  без  тебе  життя…

У  скронях  гірко  пульсує
Ім’я,  знайоме  до  болю.
І  десь  глибоко  я  чую,
Що  ти  і  є  моя  доля…

Вже  блиску  в  очах  немає,
І  посмішки  на  вустах.
Скажи,  чи  ми  подолаєм
Такий  безжалісний  страх?

І  серце  розбите  ущент,
Душа  реальністю  змучена.
Чи  ми  упустили  момент?
Любов  наша  засмучена…

Хіба  собі  ми  пробачимо
За  ті  слова  недосказані?
Таки  були  необачними  –  
Любов  свою  ми  образили…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341996
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.06.2012
автор: Оксана Гринчук