Ти - Жінка…І з роками Ти лиш краща,
Ти - Жінка, що народжена любить,
Дітей гріхи, немов каміння в пращу,
І ми Тебе народжені цінить.
Ти - Жінка…Тебе не треба розуміти,
Ти - світло й тінь, Ти - Бог і Ти-єство,
Життям народжена усе в житті стерпіти,
Прощаєш Ти усім набуте зло.
Ти – Жінка…Тебе не можна не любити,
Ти – ангел-охоронець й богослов,
Ти учиш нас як треба в світі жити,
Звільняєш шлях від терну і оков.
Ти – Жінка… Ти – єдина в нашім світі,
Ти – Мами совість й молитви уночі,
Не тільки ми, тобі усі на світі діти
Вклоняються до ніг і до землі.
Ти – Жінка…Заради Тебе впасти на коліна,
Схилитися у пам'ять всім літам,
Ти – жінка…І для нас лише єдина,
Тобі життя у руки я віддам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341999
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.06.2012
автор: Мирослав Гончарук-Хомин