Що я роблю серед поетiв,
Якщо навiть музи у мене нема?
Чомусь неможу складати сонетiв
Сподiваюсь створити шедевр,та дарма.
Одних надихає вiтер,
Iншi пишуть про кохання,
А я люблю в тишi сидiти
I писати весь час про страждання.
Iнколи просто залишаю думку,
Щоб не суперечити життю
Дiстаю iз шафи сумку,
I на зустрiч долi своїй йду...
Нiколи на iнших не розраховую,
Стороннi багато болю завдають
Завжди емоцiї свої приховую,
Адже навiть друзi ворогами стають!
Чомусь не розумiю навiть тишу
Здається всього лише мовчання
Хоча про неї часто пишу
Вона асоцiюється з стражданням.
Знаєте,рифми не завжди знаходжу,
Щоб передати усi почуття
А може визнати неможу,
Що просто нездара я?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342030
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.06.2012
автор: Наталья Костенко