Сьогодні знову я пройду,
Життя одвічного шляхи,
Думками й зорями іду,
За обрій, час і пустоту.
Летить душа у висоту,
Розкрити серце і себе,
Збагнути щастя це земне,
Миттєву суть і простоту.
Квітка життя на цій землі,
Вкриває вічності красу,
На фоні простору – душа,
Суцвіттям землю відкрива.
Ніжніше світла пелюстки,
Покриті щастям і любов’ю,
Яскраво світять уночі,
Маленькі іскорки душі.
Цвіте життя і пропливає,
Минає час і спомин,
Вертає погляд з вишини,
На зіроньку в долонях.
Усе залежить від тебе,
Краса цвітіння і доля,
Яскравість серця і душа,
Сюди вернеться знову.
На землю, сповнену тепла,
Людського щастя й долі,
У рідне лоно, і життя ,
Сюди ввірветься знову.
Відкриє обрій і красу,
І незбагнене щастя, волю,
Творити думкою життя,
І берегти любов’ю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342091
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.06.2012
автор: Ю.Вороньківський