Кардіограма Юля Фінковська
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342026
Серцю, що звикло кричати –мовчати важко,
Серцю,що звикло горіти –згасати дивно.
Небо очей закорковане в буднів пляшку,
Дихати тісно і голос тремтить надривно.
Вічність –це крок, щастя – це лиш миттєвість,
Тіні, асфальти і зради не зупинити…
Треба триматись,хапаючись за чуттєвість,
Серце, яке вміє вірити легко вбити.
Очі заплющити…Бачити інтуїтивно.
І не дозволити подих замкнути в пляшку.
Просто іскристому серцю згасати дивно,
Серцю,що звикло кричати –мовчати важко!
__________________________________________________________________
Сердцу-глашатаю , что клокотало пылко,
Вдруг затаиться, стихнуть, умолкнуть – противно.
Глаз синева засургучена тьмой бутылки,
Дышится трудно, и голос дрожит надрывно.
Вечность – лишь шаг, счастье – всего мгновенье,
Черные тени предательств и лжи не унять,
Выстоять , цепко сжав, повода откровенья,
Сердце, что верит в любовь, так легко растоптать.
Крепко зажмуриться, двигаться лишь на ощупь.
Не допустить, чтобы дух погребли в бутылке.
Жить и искриться лучистому сердцу проще,
Нежели сдаться. Пускай зажигает пылко!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342102
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 05.06.2012
автор: Борисовна