Володар снів пускає дим у стелю,
він в щент програв свій спокій та талан.
Вклонився друзям, власникам готелю,
і вийшов крізь зачинений паркан.
Крупье тонкими пальцями зібрав жетони,
спалив колоду, загасив свічки,
повільно витяг діаманти із корони,
поклав в кишеню, й зникнув на роки.
Німий швейцар подлубався у носі,
зайшовши в кухню сів біля вогню,
хитнувшись на стільці розтягся на підлозі
себе віддавши на поталу сну.
Годинник мирно б'є четверту ранку,
у димарі зустрілись три вітри.
Володар снів підняв пусту бляшанку,
він був готовий для нової гри.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342228
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2012
автор: Satarialist